1. Що для вас психічне здоров'я? Чи мали/маєте Ви проблеми з психічним здоров’ям?
1. What is mental health for you? Have you suffered from any mental health issues or still suffering?
︎ Я думаю, що психічне здоров’я - це те, чого ви не можете зрозуміти до кінця або знайти
правильну відповідь. Добре, коли ти знаєш, що твій розум намагається тобою
маніпулювати, але перед тим, як ти зрозумієш цей фокус, ти повинен пройти довгий шлях
до цього моменту. Якщо ж ні, у вас виникнуть проблеми.
Мої перші проблеми з психічним здоров’ям почали проявлятися 8 років тому, коли ситуація в моїй родині була на стадії краху. Я намагалася бути сильною, закривати свої емоції від усіх, бо думала, що не повинна показувати свій страх і біль навіть близьким людям мамі, братові чи хлопцю. Я думала, якщо я покажу свої почуття, я їх розчарую.
Більше того, мені здавалося, я маю би бути опорою для своєї мами, тому мої почуття відійшли на другий план, та перестали бути важливими.
Це був покаток, коли я навчила себе всі погані емоції, ситуації просто закривати в середині, не пропускаючи їх через себе, та відчувати біль. Я просто не дозволяв собі нічого відчувати. Вирішивши, що це буде найкращим рішенням відступити від проблем.
О, як я помилялася.
Через рік я переїхала до Лондона. Я була переконана, змінивши середовище, ситуація стане ліпшою. Я не знала, що нова країна та культура, новий стиль життя, повпливавтиме на мене сильніше як ніколи раніше. Було важко перебувати за кордоном самою, ходити до коледжу, розмовляти іноземною мовою, та намагатися відповісти собі на запитання «Це те, чим я хочу займатись у житті?»
Коли я починала свою подорож графічним дизайнером, у мене був великий страх, що ринку не потрібен ще один дизайнер, або мої проекти недостатньо хороші, є так багато талановитих людей, які могли б зробити краще. Ця божевільна ідея штовхала мене на те, щоб пройти ще один курс або послухати ще одну лекцію. Я думала, що якщо я навчуся новим навичкам або знайду новий інструмент, як працювати над проектом, то почну шукати роботу в агентстві чи клієнта як фріланср. Звичайно, вивчати нове - це хороший досвід, але ніхто не потребує теоретика, потрібна практика, і без цього ви не фахівець. Таким чином, я просто витрачала свій час, намагаючись зробити себе кращою. Ці думки вплинули на психічне здоров’я ще більше, я починала менше спілкуватися з друзями і кудись ходити. Я закрилася від зовнішнього світу, як у мюшлі, я могла сидіти вдома кілька днів, просто дивлячись Netflix, і чекати чогось без точної відповіді. Такі почуття у мене були майже рік. Це було божевілля.
Мої перші проблеми з психічним здоров’ям почали проявлятися 8 років тому, коли ситуація в моїй родині була на стадії краху. Я намагалася бути сильною, закривати свої емоції від усіх, бо думала, що не повинна показувати свій страх і біль навіть близьким людям мамі, братові чи хлопцю. Я думала, якщо я покажу свої почуття, я їх розчарую.
Більше того, мені здавалося, я маю би бути опорою для своєї мами, тому мої почуття відійшли на другий план, та перестали бути важливими.
Це був покаток, коли я навчила себе всі погані емоції, ситуації просто закривати в середині, не пропускаючи їх через себе, та відчувати біль. Я просто не дозволяв собі нічого відчувати. Вирішивши, що це буде найкращим рішенням відступити від проблем.
О, як я помилялася.
Через рік я переїхала до Лондона. Я була переконана, змінивши середовище, ситуація стане ліпшою. Я не знала, що нова країна та культура, новий стиль життя, повпливавтиме на мене сильніше як ніколи раніше. Було важко перебувати за кордоном самою, ходити до коледжу, розмовляти іноземною мовою, та намагатися відповісти собі на запитання «Це те, чим я хочу займатись у житті?»
Коли я починала свою подорож графічним дизайнером, у мене був великий страх, що ринку не потрібен ще один дизайнер, або мої проекти недостатньо хороші, є так багато талановитих людей, які могли б зробити краще. Ця божевільна ідея штовхала мене на те, щоб пройти ще один курс або послухати ще одну лекцію. Я думала, що якщо я навчуся новим навичкам або знайду новий інструмент, як працювати над проектом, то почну шукати роботу в агентстві чи клієнта як фріланср. Звичайно, вивчати нове - це хороший досвід, але ніхто не потребує теоретика, потрібна практика, і без цього ви не фахівець. Таким чином, я просто витрачала свій час, намагаючись зробити себе кращою. Ці думки вплинули на психічне здоров’я ще більше, я починала менше спілкуватися з друзями і кудись ходити. Я закрилася від зовнішнього світу, як у мюшлі, я могла сидіти вдома кілька днів, просто дивлячись Netflix, і чекати чогось без точної відповіді. Такі почуття у мене були майже рік. Це було божевілля.
︎I think mental health is something you cannot understand till the end or find a correct answer. It is good when you know that your mind tries to manipulate but before you understand this trick, you should spend a long path to this point. If not, you will have a problem.
My first mental health issues began to appear 8 years ago when the situation in my family was on a stage of collapse. I tried to be strong, close my emotions from everybody because I thought I shouldn’t show my fear and pain even to the closes people mum, brother or boyfriend. I thought if I show my feelings I will disappoint them. Moreover, it seemed to me I should be a support for my mum, and my feelings fade into the background or ceased to mean anything.
It was the beginning when I taught myself all bad feeling, situations just closed inside, don’t let them go through and hurt me. I just didn’t allow myself to feel anything. Deciding that simply stepping back from the problems will be the best solution. Oh, how wrong was I!
In a year, I moved to London. I was convinced if I changed the environment, everything will get better. Although I didn’t know that a new country and culture, a new type of living will affect me more than ever before. It was difficult to be alone abroad, go to the college, speak a foreign language and tried to answer yourself the question Is this what I want to do in life?
Closing my emotions and feelings, and desire not to talk to anyone about it, led to my second bright manifestation of mental health issue. When I start my journey as a graphic designer I had a big fear that the market doesn't need one more designer, or my projects not good enough, there are so many talented guys that could do better. This crazy idea pushes me to go and pass one more course or listen to one more lecture.
I thought if I learn a new skill, or find out a new tool how to work on a project, then I will start and look for a job in an agency or a client on a freelance. Of course, learn new is a good experience but no one needs a theorist, practice is needed, and without it, you are not an expert.
Thus, I just wasted my time, trying to do myself better. These thoughts influenced mental health, even more, I started less communicate with friends, and go somewhere. I closed myself from the outside world, like in a shell, I could stay at home for a few days just watching Netflix, and waiting for something without any exact answer. Such feelings, I had almost a year. It was crazy.
My first mental health issues began to appear 8 years ago when the situation in my family was on a stage of collapse. I tried to be strong, close my emotions from everybody because I thought I shouldn’t show my fear and pain even to the closes people mum, brother or boyfriend. I thought if I show my feelings I will disappoint them. Moreover, it seemed to me I should be a support for my mum, and my feelings fade into the background or ceased to mean anything.
It was the beginning when I taught myself all bad feeling, situations just closed inside, don’t let them go through and hurt me. I just didn’t allow myself to feel anything. Deciding that simply stepping back from the problems will be the best solution. Oh, how wrong was I!
In a year, I moved to London. I was convinced if I changed the environment, everything will get better. Although I didn’t know that a new country and culture, a new type of living will affect me more than ever before. It was difficult to be alone abroad, go to the college, speak a foreign language and tried to answer yourself the question Is this what I want to do in life?
Closing my emotions and feelings, and desire not to talk to anyone about it, led to my second bright manifestation of mental health issue. When I start my journey as a graphic designer I had a big fear that the market doesn't need one more designer, or my projects not good enough, there are so many talented guys that could do better. This crazy idea pushes me to go and pass one more course or listen to one more lecture.
I thought if I learn a new skill, or find out a new tool how to work on a project, then I will start and look for a job in an agency or a client on a freelance. Of course, learn new is a good experience but no one needs a theorist, practice is needed, and without it, you are not an expert.
Thus, I just wasted my time, trying to do myself better. These thoughts influenced mental health, even more, I started less communicate with friends, and go somewhere. I closed myself from the outside world, like in a shell, I could stay at home for a few days just watching Netflix, and waiting for something without any exact answer. Such feelings, I had almost a year. It was crazy.
2. Коли ви зрозуміли, що вам потрібна допомога з психічним здоров’ям?
2. When did you understand that you need help with mental health?
︎ Було тяжко прийняти той факт, що у мене були якісь проблеми. Так як, в мене було все:
моя сім'я була здоровою і живою, хороші друзі, які завжди готові допомогти чи послухати,
можливість вчитися за кордоном і подорожувати, шанс вибрати те, що я сьогодні одягаю,
що буду їсти. Отже, мої думки не здавалися важливими. Мені було простіше переконати
себе, що це тимчасово, що це осінній хандра чи багато роботи, але я точно не признавала,
що маю проблеми з психікою.
Думаю, однією з причин, яка вплинула на мене, був серіал "13 причин, чому" це може бути трохи банально, але це допомогло мені діяти. Одного вечора, після чергового перегляду епізоду, я зловила себе на думці, що якщо зі мною щось станеться зараз, ніхто не зможе мене врятувати. Мої родичі далеко, з сусідом ми не були в дружніх стосунках. Загалом, проживаючи на той час у квартирі три роки, я їх ніколи не бачила. Мені здавалося, що зробити щось із собою не буде такою великою трагедією. Попри весь жах думок, мій стан
Закривши свої емоції та почуття, і не хотівши поговорити про це з кимось, призвело до мого
другого яскравого прояву проблеми психічного здоров’я.
був напрочуд спокійним, і, мабуть, цей факт зіграв головну роль. Зрештою, мене справді лякало те, наскільки спокійно я ставлюся до своїх думок, і це було неправильно. Не правильно було лежати на ліжку і думати про те, що може статися, якщо мене не стане.
Думаю, однією з причин, яка вплинула на мене, був серіал "13 причин, чому" це може бути трохи банально, але це допомогло мені діяти. Одного вечора, після чергового перегляду епізоду, я зловила себе на думці, що якщо зі мною щось станеться зараз, ніхто не зможе мене врятувати. Мої родичі далеко, з сусідом ми не були в дружніх стосунках. Загалом, проживаючи на той час у квартирі три роки, я їх ніколи не бачила. Мені здавалося, що зробити щось із собою не буде такою великою трагедією. Попри весь жах думок, мій стан
Закривши свої емоції та почуття, і не хотівши поговорити про це з кимось, призвело до мого
другого яскравого прояву проблеми психічного здоров’я.
був напрочуд спокійним, і, мабуть, цей факт зіграв головну роль. Зрештою, мене справді лякало те, наскільки спокійно я ставлюся до своїх думок, і це було неправильно. Не правильно було лежати на ліжку і думати про те, що може статися, якщо мене не стане.
It was hard for me to accept that I had some problems. Cause I had everything: my family was healthy and alive, good friends who always ready to help or listen, an opportunity to study abroad and travel, chance to choose what I wear today, what I will eat.
So, my thoughts did not seem to be important. It was easier for me to convince myself that this is temporary, that this is an autumn blues or a lot of work but I definitely did not admit that I had any problems with mental.
I think one of the reasons that influenced me was the series "13 Reasons Why" it may be a little corny, but it helped me to act. One evening, after another watching episode, I caught myself thinking that if something happens to me right now, no one won't be able to save me. My relatives are far away, with a neighbour we were not on friendly terms. In general, living in an apartment at that time for three years, I have never seen them. It seemed to me that having done something to myself would not be such a big tragedy. Despite all the horror of the thoughts, my soul was surprisingly calm, and probably this fact played the main role. After all, I was really scared by how calm I am about my thinking, and it was not right. It was not right to lie on the bed and think about what might happen if I am gone.
So, my thoughts did not seem to be important. It was easier for me to convince myself that this is temporary, that this is an autumn blues or a lot of work but I definitely did not admit that I had any problems with mental.
I think one of the reasons that influenced me was the series "13 Reasons Why" it may be a little corny, but it helped me to act. One evening, after another watching episode, I caught myself thinking that if something happens to me right now, no one won't be able to save me. My relatives are far away, with a neighbour we were not on friendly terms. In general, living in an apartment at that time for three years, I have never seen them. It seemed to me that having done something to myself would not be such a big tragedy. Despite all the horror of the thoughts, my soul was surprisingly calm, and probably this fact played the main role. After all, I was really scared by how calm I am about my thinking, and it was not right. It was not right to lie on the bed and think about what might happen if I am gone.
3. Що ви робили, щоб подолати цей бар’єр? Я знаю, що при важких психічних
захворюваннях найкраще це поговорити з лікарем, але крім цього, чи були інші методи чи
речі, які ви робили, що Вам допомогло?
3. What things did you do to overcome this barrier? I know with severe mental illness the best thing to do is speak to your doctor but besides that were there other techniques or things you did that helped?
︎ Все просто, я вирішила робити зміни дрібними кроками, день за день. Я не знала, як буде
правильно почати, але я точно знала, що не готова йти до психіатра і поговорити про свої
травми, але я хотіла почати змінювати свої думки та дії. Моєю терапією стали заняття
йогою, вони допомагли мені розслабитися і відчути себе сильнішим, не бігти, коли це
робили всі навколо, просто відчувати момент тут і зараз. Я почала відвідувати музеї та
виставки, знайомитися з новими людьми та просто спілкуватися. Важливо було відкритися,
просто почати говорити і не думати, що скажуть інші. Так, це було важко, оскільки я
закрита людина, і я не люблю дуже людних місць. Однак тоді я знала, що це спілкування та
вихід і
It's simple, I decided to do changes with small steps, day by day. Didn't know - how will be right to start, I certainly wasn't ready to go to a psychiatrist and talk about my injuries but I wanted to start changing my thoughts and actions. For my therapy, I join yoga classes, they helped me to relax and feel myself stronger, not to run when all around did it, just feel the moment here and now. I started visiting museums and exhibitions, meet new people and just communicate. It was important to open myself, just start to talk and didn’t think what others talk. Yes, it was difficult since I am a closed person, and I do not like very crowded places. However, then I knew that this communication, and getting out of my comfort zone will help me.
4. Чи вплинули ваші думки та почуття на Вас протягом цього року? Як ви ставитеся до свого психічного здоров'я під час пандемії Ковіда?
4.During this particular year, did these thoughts and feels impact you more? How do you deal with your mental health during Covid pandemic?
︎ Цього року, коли розпочалася пандемія, я була напрочуд спокійною, на той момент у мене було багато проектів. Думаю, в мене просто не було часу панікувати. Крім того, у квітні я відкрила для себе медитації. Я зустріла наставника, який допоміг та розповів про вплив медитацій на наше тіло, які наші можливості. Я все ще не відвідувала терапевта. Звичайно, є стільки речей, яких я маю навчитися і практикуватися, але тепер я бачу результат, що я можу, і як моя робота допомагає іншим. Тепер я дозволяю собі бути слабкою, і дозволяю емоціям проходити крізь себе, даю собі можливість відчути їх і відпустити. Я кажу собі «дякую» і хвалю за нові досягнення. Безперечно, мені потрібно працювати над своїм страхом і розвивати правильне мислення для дій. Залежно від того, як Ви мислите, впливає якість вашої роботи та прогрес.
︎ This year when pandemic started, I was surprisingly calm, I had a lot of projects at that time. I think I just don't have time to panic. Besides, I open for myself with meditations in April. I met a mentor who helped, who told how meditation affects our body, what are your possibilities. I still haven't seen a therapist, and, of course, there are so many stuff I should learn and practice but now I see the result what I can, and how my job helps others. Now, I allow myself to be weak and let emotions pass through me, give myself the opportunity to feel them and let them go. I say «thank you» to myself and praise for new achievements. Undoubtedly, I need to work on my fear and develop correct thinking for action. Depending on how you think, the quality of your work and progress affects.
5. Що ви порадите людям, які стикаються з проблемою психічного здоров’я?
5. What is your advice for people who faced with the mental health problem?
︎ Що ж, спочатку я пораджу просто поговорити з кимось, а не закриватися від оточення. Так, це може бути страшно, вас можуть не зрозуміти і, можливо, засудити, але після розмови з одним, другим, третім вам стане легше. Зрештою, у когось може бути така сама проблема, і так само, як і ви боїться говорити про свої страхи. По-друге, займатися спортом, будь-яким видом спорту: йога, крос-фіт, футбол, балет, все, що змушує вас рухатися. Повірте, поки ви робите вправи, ви звільняєтеся від такої кількості негативу, але в той же час ви живитеся такою неймовірною енергією та бажанням діяти. Просто знайдіть своє, і ви побачите, як спорт змінить ваше життя.
︎ Well, first I will advise just to talk to someone, not close yourself from the environment. Yes, it can be scary, you may not be understood, and may to condemn but after talking with one, the second, the third it will become easier for you. After all, someone may have the same problem, and just like you are afraid to talk about their fears. Second, go-to sport, any sport: yoga, cross-fit, football, ballet, anything that makes you move. Believe, while you do exercises you release so much negativity but at the same time, you are fuelled by such incredible energy and desire to act. Just find yours, and you will see how sport will change your life.